«Коаліція трьох»: які шанси?
Огляд преси
(12-13 грудня 2008 р.)
Розкол у парламентській фракції «НУНС», лише частина якої поки що підписалася про свою згоду до вступу в коаліцію з БЮТ і Блоком Литвина, став однією з гострих тем у мас-медіа наприкінці минулого тижня. Які ж оцінки, версії та прогнози висловлюють щодо цього деякі друковані періодичні видання?
«ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»: стратегія чи тактика?
У виданні за 12 грудня 2008 р. (№ 225) надруковано огляд «Стабільна й довговічна коаліція в Україні неможлива», з підзаголовком — «Людям не варто сподіватися на політиків у подоланні кризи».
Відзначивши, що в нинішніх коаліційних торгах є один позитивний момент: український парламент отримав досвідченого голову, автор огляду Михайло Дубинянський наголошує:
«Сама ж ідея «коаліції трьох» спочатку вселяла мало ентузіазму. Цей союз справді переслідує тактичні, а не стратегічні цілі. Він годиться для локальних політбоїв, але не для масштабної війни з економічними та соціальними негараздами. Уже ввечері 9 грудня стало зрозуміло: нова парламентська більшість хитка, її роботу спробують торпедувати розчаровані «регіонали» та Секретаріат Президента, партнери зіткнуться із хронічним браком голосів, дадуть про себе знати і внутрішні суперечності. У таких умовах про плідну антикризову діяльність можна забути».
Оглядач, розглянувши питання, чи була б ефективнішою коаліція БЮТ і Партії регіонів, робить висновок: в українському політичному серпентарії створити конструктивний, стабільний і довговічний альянс практично неможливо, навіть у період важкої кризи, коли народ вимагає від своїх обранців консолідації. Аргументувавши цю точку зору, автор огляду радить: українці повинні розраховувати тільки на самих себе.
«ДЕНЬ»: де ж ота вулиця, де ж отой дім?
У щоденній всеукраїнській газеті за 13 грудня 2008 р. (№ 228) вміщено огляд «Як зміцнити коаліцію?», авторка якого Олена Яхно відзначає: напередодні, в п’ятницю, НУНС на своєму засіданні бурхливо обговорював, що робити з коаліцією БЮТ і Блоком Литвина. Зокрема, наголошує:
«Слід сказати, вчора цілий день НУ-НС розбурхував інформаційний простір. Уранці Роман Зварич прямо дав зрозуміти — Віктор Ющенко не хоче бачити НУ-НС у складі коаліції. Мовляв, програмний текст коаліційної угоди узгоджено більш ніж на 80%, але є «проблема політичної волі». Цілий день усі провідні політики коментували цю заяву Зварича. А надвечір... він вибачився. Мовляв, неправильно зрозумів позицію Президента. Виявляється, Ющенко вважає, що коаліційна угода має бути не декларативною, а дієвим механізмом. А наразі у проекті коаліційної угоди немає дієвих механізмів, що дозволили б її виконати. Така-от невдача. Із усього цього випливає, що й у НУ-НС, і на Банковій, як і раніше, цілковита плутанина, розбрід і хитання. І судячи з усього, третій шлюб «помаранчевих», як і попередні два, буде нетривалим. Навіть підпора у вигляді Литвина тут не допоможе. Зате тепер усім остаточно стало зрозуміло, де міститься джерело політичної кризи в Україні. Аж ніяк не на Грушевського, 5, а на іншій вулиці. З дуже відомою назвою».
Надалі свою оцінку нинішній політичній ситуації дають експерти «Дня». Наприкінці огляду його авторка зазначає: коли версталося це число газети, стало відомо: фракція НУ-НС ухвалила рішення про вступ до коаліції з БЮТ і БЛ, а підписи під оцим рішенням поставили 37 членів фракції.
«УКРАЇНА МОЛОДА»: чи легітимна «коаліція трьох»?
У щоденній інформаційно-політичній газеті за 13 грудня 2008 р. (№ 236) вміщено огляд «Коаліція не «наша», автор якого Володимир Семків зазначає: напередодні, в п’ятницю, о 14-й годині почалося засідання фракції «НУ-НС», на якому вона мала остаточно вирішити питання про входження в коаліцію, але надвечір стало відомо, що жодного рішення так і не було прийнято. Оглядач констатує:
«Народний депутат Тарас Стецьків емоційно прокоментував: рішення, мовляв, і не обов’язкове. «Ми маємо 37 підписів — це більшість депутатів фракції. Ми маємо кілька днів на те, щоб опрацювати коаліційну угоду і звести пропозиції всіх фракцій воєдино. Щоб потім текст угоди підписав голова фракції або заступник», — пояснив «УМ» представник «Народної самооборони». Тобто в частині фракції допускають, що угоду, як і повідомлення про створення коаліції, підпише уповноважений заступник голови фракції Борис Тарасюк. Відсутність повної підтримки з боку «НУНС» ставить під сумнів легітимність коаліції. Бо одна справа — провести через фракцію рішення більшістю голосів. І зовсім інша — зібрати в коаліцію більшість депутатів парламенту, хоча б 226. У Тимошенко — 155 «багнетів» (не рахуючи «балогівського» інакодумця Рибакова), у Блоку Литвина — 20. Таким чином, для існування більшості треба згода 61 депутата фракції «НУНС». Утім голова фракції Іван Кириленко розповів «УМ», як коаліціянти хочуть обійти цю норму: «Ми орієнтуємося на рішення Конституційного Суду, де чітко записано, що коаліцію утворюють фракції, в яких є понад 226 голосів. А в наших трьох фракціях є близько 240 голосів».
Відзначивши, що опозиційна (де-факто) частина «НУНС» з отаким підходом не погоджується, автор огляду надає слово також її представнику Василеві Петьовці з «Єдиного центру», котрий стверджує: це не найкращий крок для роботи коаліції, яка хоче називати себе демократичною.
«ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ»: що далі?
У міжнародному громадсько-політичному тижневику за 13-19 грудня 2008 р. (№ 47) надруковано інформаційно-аналітичний огляд «Коаліція, сер!», автори якого Юлія Мостова та Сергій Рахманін, підкресливши насамперед, що наступного тижня в ситуації політичної кризи візерунок може помінятися ще раз, і детально розглянувши її особливості (зокрема, навівши підписаний лист з автографами 37 депутатів від «НУ-НС» про створення коаліції з фракціями БЮТ і БЛ), стверджують: вона — нестійка та кульгава. Більшість усвідомлює те, вважають автори, що за всіх мінусів ефективнішим у період кризи міг бути альянс БЮТ і «Регіонів», але необхідні для нього 37 нунсівців до цього не готові. З іншого боку, оглядачі наголошують:
«Плюси сформованої хиткої ситуації полягають: по-перше, у тому, що Верховна Рада отримала голову, який перетворив її на робочий орган; по-друге, у можливості ухвалювати антикризові закони, не всі з яких, слід думати, будуть лобістськими (дехто, втім, потребуватиме голосів регіоналів і комуністів); по-третє, виникли певні підстави вважєати, що Рада зможе кадрово підперти уряд, зокрема, якщо вистачить голосів допустити до крісел віце-прем’єрів Сергія Тигіпка і Віталія Гайдука; по-четверте, загроза непродуманих і кон’юнктурних конституційних змін стала не такою явною, а роль Президента у внутріпарламентських питаннях — не такою сильною».
Лідери трьох фракцій, оголошених коаліцією, представлять у понеділок на суд депутатів остаточний варіант конституційної угоди, зазначають оглядачі, повідомивши також, що з версією підписних листів читачі зможуть ознайомитися на сайті «DT».
Огляд підготував, Хома Ходун (для ІМІ)
Проект існує за підтримки:
