Огляд преси

(4-6 грудня 2008 р.)

„Альянс „розморозив” контакти з Москвою, а Україні та Грузії порадив „погуляти” ще рік” — отак лаконічно узагальнила 2україна молода" головні підсумки зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, де мали сказати, чи приєднаються Україна і Грузія до Плану дій із набуття членства в Альянсі. Як коментують ці події деякі українські періодичні видання?

„УКРАЇНА МОЛОДА”: хто головний учасник?

В інформаційно-політичній газеті за 4 грудня 2008 р. (№ 229) надруковано огляд „Яструби НАТО в обнімку з Росією”, автор якого Тарас Закусило, наголосивши, що на саміті в Брюсселі „Альянс „розморозив” контакти з Москвою, а Україні та Грузії порадив „погуляти” ще рік”, наголошує:

„Шкода, що в даному випадку ми потрапили в один „геополітичний пакет” із Грузією — країною, де фактично існує військовий стан, є величезні територіальні проблеми і в якої розірвано дипломатичні стосунки з найбільшим сусідом. Виступаючи на засіданні в Брюсселі, міністр закордонних справ Грузії Ека Ткешелашвілі чесно визнала: Тбілісі наразі не готове до членства в НАТО. Але ж зовсім інші базові підстави в Україні і рівень технічної підготовленості її війська самі натовці визнають досить високим. Зрозуміло, що „в одному” пакеті ці дві держави опинилися через страх Заходу перед Росією. Як пише Бі-Бі-Сі, в кулуарах брюссельського засідання говорили про те, що „ніхто не готовий стати на захист України, якщо кримське питання викличе серйозний конфлікт між Москвою та Києвом”.

Головним залаштунковим учасником саміту, підкреслює оглядач, була Росія.

„ДЕНЬ”: що станеться далі?

У всеукраїнській газеті за 4 грудня 2008 р. (№ 221) вміщено огляд „Відкат чи поворот може очікувати Україну після саміту міністрів НАТО”. Розглядаючи це питання, автор огляду Микола Сірук зазначає:

„На думку деяких експертів, після нинішнього рішення Альянсу може розпочатися довгий процес прихованого відкату. Якщо зараз буде створена коаліція Партії регіонів і БЮТ, то Юлія Володимирівна ніколи не покладе на вівтар вітчизни передвиборну репутацію по проблемі НАТО, коли половина її потенційних виборців не підтримує цю ідею. Її так засмітили за останні декілька років політичної боротьби, що люди вже нічого не розуміють. Навіть ті, які були нейтральними. З іншого боку, для Росії це буде якщо не свято, то хтось отримає, як мінімум, орден за протидію приєднанню України до ПДЧ”.

Показовою є заява постійного представника Росії в НАТО Дмитра Рогозіна, підкреслює оглядач, що Грузію і Україну тут просто „поматросили і кинули”.

„ГОЛОС УКРАЇНИ”: коли ж буде краще?

У парламентській газеті за 5 грудня 2008 р. (№ 233) надруковано огляд „То двері відчинені, чи...”. Авторка Валентина Писанська, ставлячи під сумнів твердження наших державних очільників, ніби суспільство досягло консенсусу в питанні вступу до НАТО, підкреслює:

„Але нині йдеться про інше: чому ми намагаємося влізти туди, де нас не чекають, але куди втягує інша держава, захищаючи власні національні інтереси? „Стара” Європа заблокувала приєднання України до ПДЧ. Сполучені Штати і в цьому разі знайшли вихід, заявивши, що ПДЧ — нічого не означає, Україну можна прийняти й без нього. Слідом за ними, навіть не бентежачись, те саме почали повторювати українські очільники, які ще недавно вважали його практично останнім, найважливішим кроком до вступу в НАТО”.

Розглянувши інші аспекти проблеми, оглядачка насамкінець наводить цитату з газети „Зюддойче цайтунг” під назвою „Паралізована НАТО”:

„Україна ще дуже далека — на покоління далека від НАТО. Грузія, поки вона перебуває у територіальних конфліктах, не стане членом НАТО, оскільки ніхто не хоче бути втягнутим у війну на Кавказі. Минуть десятиліття, доки ситуація поліпшиться”.

„ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ”: що маємо в підсумку?

У міжнародному громадсько-політичному тижневику за 6 — 12 грудня 2008 р. (№46) вміщено огляд „ПДЧ: па-де-труа замість па-де-де”, авторка якого Тетяна Силіна, детально розглянувши проблеми відносин України з НАТО в зв’язку з брюссельським самітом, стверджує:

„Що маємо у підсумку? Знову відчуття невдачі. Знову зловтіха росіян (їм знову вдалося перетворити романтичне па-де-де України й НАТО на вульгарне па-де-труа з Росією). Знову почуття глибокого задоволення в Партії регіонів. Знову на ті самі граблі... Тому й заява міністра закордонних справ Володимира Огризка про те, що новий формат співробітництва, запропонований Україні альянсом — щорічна національна програма, означає отримання нашою країною ПДЧ де-факто, сприймається з таким скепсисом і єхидними посмішками, мовляв, це всього-на-всього спроби зберегти обличчя”.

Поки ж зберігається невизначеність щодо нашого євроатлантичного майбутнього і Україна відчуває вакуум безпеки, зазначає оглядачка, ведуться пошуки можливих рішень і в інших площинах.

Огляд підготував  Хома Ходун (для ІМІ)